Участь у Міжнародному науковому симпозіумі “Епоха Голодомору у мовній та концептуальній картинах світу”

az7-8 червня в Національній академії наук України відбувся Міжнародний міждисциплінарний науковий симпозіум “Епоха Голодомору  у мовній та концептуальній картинах світу”. Організаторами виступили Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України Національної академії наук України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету.Учасницею наукового симпозіуму стала старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, к.і.н. Руденко Ю.М.

Відомий філософ Мартін Гайдеггер зазначав, що мова – це оселя буття і голос буття. Голодомор – багатовимірне і багатогранне явище, котре знайшло відображення у множинних комунікативних практиках, мовній свідомості, змістових концептах та символах. Актуалізація цього аспекту явища Голодомору в міждисциплінарному науковому вимірі уможливлює аналіз мови як інструмента політичних технологій і соціальної інженерії, як засобу формування ідентичності та моделювання світу. Це також може сприяти кращому розумінню впливів колективної травми на деформацію мови й її функціонування, та відкриває нові шляхи розбудови аналітичних моделей, що унаочнюють діалог соціальної й культурної історії. Як і верифікації термінологічного апарату – важливої складової аналітичних підходів та форматування науково-освітнього простору в дослідженнях Голодомору.

У фокусі Міжнародного наукового симпозіуму перебував комплекс проблем, пов’язаних із осмисленням ціннісних параметрів мови радянського тоталітаризму, з її репресивним підґрунтям, дискурсом ненависті, а також способів самовираження та світосприйняття в слові індивіда й спільноти. Панельні дискусії в ході дводенної роботи охоплювали такі основні теми: “Лінгвокультурні аспекти осмислення Голодомору”; “Новояз” у радянському тоталітарному дискурсі”; “Мова влади і влада мови в епоху Голодомору”; “Соціолекти і культура повсякдення в досвіді 1920-х – 1930-х років”; “Комунікативні практики в епоху Голодомору: приватний та публічний виміри”; “Наративи Голодомору і культурна свідомість української літератури”; “Омовлення травми Голодомору: пошук нових стратегій письма і мовомислення”; “Терміносистеми і понятійний апарат в оприсутненні та кодифікації досвіду Голодомору”; “Голодомор – геноцид Українського народу: формування нового змісту сучасної освіти”.

Окремою подією симпозіуму стала презентація-психологічний аналіз малюнків учасників Міжнародного міждисциплінарного конкурсу наукових і творчих робіт імені Володимира Маняка і Лідії Коваленко “Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу в приватних історіях і просторі культури”, серед яких знаходились творчі доробки студента групи 21 ХК Охріменка Михайла.

 

2

 

3

 

4