ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року пройшов семінар-дискусія «Нова економічна стратегія США», у якому взяла участь завідувачка кафедри підприємництва, торгівлі та біржової діяльності д.е.н., проф. Сафонова В.Є. Лектором семінару виступив Президент української асоціації римського клубу, д.е.н. Віктор Галасюк.

Під час семінару розглядались наступні питання:

• Що адміністрація Дональда Трампа робить в економічній політиці.
• Як це вплине на економіку США та світу.
• Як Україна може скористатись новими умовами.

Дональд Трамп, 47-й президент США, відомий своїми радикальними підходами до економічної політики, зокрема через активне використання тарифів як інструменту впливу на міжнародну торгівлю. Його дії спричинили так звану "глобальну торгівельну війну", яка торкнулася не лише США, але й країн-партнерів, включаючи Україну. 

Трамп ввів тарифи на широкий спектр товарів з Китаю, Канади, Мексики та інших країн. Наприклад: Китай – 25% тарифи на товари вартістю понад $250 мільярдів, включаючи електроніку, метали та промислові товари; Канада та Мексика – 25% тарифи на сталь і 10% на алюміній, а також загрози введення додаткових мит на автомобілі; ЄС – загрози введення тарифів на автомобілі та сільськогосподарську продукцію.

Для України наслідки глобальної торгової війни Трампа можуть бути як негативними, так і позитивними. Серед потенційних негативних наслідків варто виділити зменшення експорту, що може статися внаслідок звуження світових ринків через торгівельні конфлікти. Це може призвести до втрати частини експортних доходів, особливо у таких секторах, як металургія та сільське господарство. Крім того, падіння цін на сировину, зокрема на сталь та зерно, є реальним ризиком у ситуації зниження глобального попиту.

Однак поряд із викликами для України відкриваються й нові можливості. Наприклад, країна може скористатися альтернативними ринками збуту, які з’являться у результаті обмеження імпорту з Китаю, Мексики чи ЄС до США. Це створює простір для України як потенційного посередника або навіть головного постачальника продукції.

Локалізація виробництва також може стати перспективним напрямом, адже іноземні компанії, які хочуть уникнути американських тарифів, можуть перенести свої виробництва саме до України. Водночас український сільськогосподарський експорт має потенціал для збільшення постачання зерна, олійних культур та іншої агропродукції до Китаю.

Додатково, Україна може зміцнити свої позиції в енергетичному секторі, ставши транзитним хабом для постачання енергоносіїв до Європи. Інвестиції в інфраструктуру, зокрема в логістику та промислові парки, також можуть відіграти важливу роль у залученні нових гравців на український ринок. Безумовно, ці можливості залишаються гіпотетичними і значною мірою залежать від політичних умов та завершення війни. Проте варто тримати їх у полі зору та активно готуватися до їх реалізації в майбутньому.

Торгова війна Трампа – це складний і багатогранний процес, який має як ризики, так і можливості для України. З одного боку, нестабільність та непередбачуваність політики США можуть ускладнити глобальну торгівлю. З іншого – Україна може скористатися ситуацією, щоб знайти нові ринки збуту, залучити інвестиції та зміцнити свої позиції на міжнародній арені. Головне – бути готовими до змін і активно діяти в умовах нової економічної реальності.

Семінар пройшов у форматі інтерактивної лекції з подальшою дискусією, де Віра Євгенівна разом з іншими учасниками семінару обговорила спільні проблеми щодо розвитку української торгівлі як на внутрішньому так і на зовнішніх ринках.

Участь у подібних дискусіях приносить можливості подальшого співробітництва кафедри з роботодавцями та світовими стейкхолдерами.