logo

Как правильно класть плитку. Как класть плитку на стену быстро. Класть плитку своими руками. Как выбрать ламинат для квартиры. Какой лучше выбрать ламинат сегодня. Какого цвета выбрать ламинат. Как правильно клеить обои. Как клеить обои на потолок вертикально. Как правильно клеить углы обоями. Интересные самоделки своими руками. Качественные самоделки своими руками фото. Самоделки для дома своими руками. Как сделать потолок в доме. Чем лучше утеплить потолок дома на сегодняшний день. Утепление потолка дома своими руками. Бизнес идеи с минимальными вложениями. Успешные идеи малого бизнеса с нуля. Прибыльные бизнес идеи. Как сделать мебель своими руками. Сделать деревянная мебель своими руками. Сделать мебель своими руками видео. Опалубка для фундамента. Как сделать опалубку для фундамента быстро. Опалубка для фундамента купить.
VTEM Banners
VTEM Banners
VTEM Banners
VTEM Banners
VTEM Banners
VTEM Banners
VTEM Banners
VTEM Banners
VTEM Banners
VTEM Banners
VTEM Banners
VTEM Banners
VTEM Banners

Мапа сайту


Міжнародний журнал

Міжнародний науковий журнал «Інтернаука»

 

 
zhurnal90

Спортивнi гуртки та курси

Офіційні групи

Instagram vvodit arhivyi 800x405

Зараз на сайті

На сайті один гість та відсутні користувачі

                                                                                      Language                                               
                                                                               
 
15831  ukr flag 


Атестаційні документи

Атестац справа доц., проф.

Цифрова трансформація

Додаток 1

Додаток 2

Музей

20210421 132406

 

Екскурсія Музеєм історії споживчої кооперації Київщини

 

І стенд. Кооперативний рух є невід’ємною складовою суспільного розвитку. Сотні мільйонів людей у світі використовують кооперативні засади для задоволення своїх матеріальних і духовних потреб. Основа і сутність кооперативної діяльності полягає у вільній, організованій і мирній співпраці між людьми для досягнення господарської мети, поліпшення добробуту і задоволення духовних потреб своїх членів.Думка про заснування кооперативів формувалась протягом століть. Її творцями були громадські і державні діячі, письменники, юристи, лікарі, економісти, священики, освічені робітники.

ІІ стенд. Ідейним батьком кооперації вважають англійського фабриканта і письменника Роберта Оуена. З його ініціативи у 1844 р. 28 ткачів з англійського міста Рочдель утворили перший у світі кооператив «Товариство чесних піонерів». Кооператив проводив не лише господарську, а й просвітницьку діяльність. Цей кооператив існує й сьогодні.

Кооперативний рух в Україні, якій почався у 60-х рр. ХІХ ст., висунув цілу плеяду видатних осіб, які відіграли також велику роль у суспільному житті країни. Всі вони були різні за походженням, соціальним станом, за фахом, але їх єднало одне – вони бачили в кооперації засіб покращення матеріальних умов існування своїх членів.

Серед кооперативних діячів України були: Григорій Галаган, Дмитро Гейден, Микола Балін, Віктор Козлов, Михайло Туган-Барановський, Богдан Ханенко, Василь Доманицький, Микола Левитський, Андрій Шептицький, Йосип Юркевич, Іван Рильський, Іван Саммер, Христофор Барановський, Микола Зібер, Олександр Брилліантов.

Вітрина 1.Тут ви бачите «Буквар кооператора», надрукований у 1939 р. Далі ви бачите «Нариси з історії споживчої кооперації Київщини (1866-2003рр.). Дослідження провели Володимир Петрович Пак, який очолював Кооперацію Київщини 34 роки з 1983 по 2017 рр., та Ленченко Федір Іванович, якій очолював наш навчальний заклад з 1999 по 2005 р., «Кооперативний рух на Україні та його діячі (1866-1921 рр.), «Видатні діячі кооперативного руху та їх ідеї».

Першим споживчим товариством на території України із затвердженим статутом було Харківське товариство, яке організоване у 1866 р. за ініціативою професорів Харківського університету Бекетова, Гордієнка, Ковалевського, громадських діячів Балліна, Бриліантова, Козлова та інших.

6 жовтня 1868 р. затверджено статут Київського споживчого товариства, яке також було засновано науковцями та громадськими діячами. Серед його засновників та пайовиків були видатні діячі міської «Громади»: Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Микола Зібер.

Саме на Київщині з’явилося перше сільське споживче товариство у с. Бакумівка Васильківського повіту (на території нинішнього Рокитнянського району). Заслуговує на увагу і те, що в Києві у 1869 р. видано першу в Російській імперії книгу про споживчу кооперацію «Потребительные общества» (автор – видатний вчений, подвижник кооперативного руху Микола Зібер).

ІІІ стенд. Активним засновником кооперативів на Київщині був Василь Доманицький. В с. Колодистому (тепер Уманський район Черкаської обл.) у 1903 р. він відкрив крамницю сільських споживачів. Проводив велику роботу щодо започаткування кооперативної просвітницької діяльності. Написав брошури «Про сільську кооперацію» та «Товариські крамниці», які розповсюджував серед селян.

Період з 1870-х р. по 1890-х рр. був часом занепаду багатьох товариств. А з 1907 р. спостерігається масовий зріст кооперативів – щорічно в губернії засновувалося понад 100 споживчих товариств. До початку 1912 р. Київщина вийшла на перше місце не тільки серед губерній України, а й Російської імперії.

2 грудня 1908 р. заснована Київська спілка споживчих товариств.

IVстенд. 1907-1914 рр. українська споживча кооперація якісно змінюється, стає суттєво ближчою до кооперативного руху в європейському розумінні цього слова. Налагоджуються зв’язки українських кооператорів з європейськими споживчими товариствами, розгортається систематичне вивчення досвіду їх роботи.

Кооперація відіграла велику роль у розвитку української культури. На кооперативні кошти були засновані школи, газети, журнали, видавалася популярна класична навчальна література, наочні засоби агітації в містах і селах.

Вітрина 2.Ми бачимо вирізки з журналу «Наша кооперація» 1913 р., «Кіевская земская газета» 1916 р., «Кооперативний бюлетень» Вукопспілки 1921 р., в яких висвітлювалася робота кооператорів, протоколи засідань правління статут, основні правила.

З часу Першої світової війни (1914-1918 рр.) споживча кооперація виступала впливовою, активною силою в боротьбі з продовольчою кризою в Україні. Війна та а революція сприяли ставленню самостійної незалежної кооперативної системи в Україні.

Важливе значення для поширення і зміцнення споживчої кооперації в Україні мали всеукраїнські з’їзди. Перший Всеукраїнський кооперативний з’їзд, який проходив 20-22 квітня 1918 р. в Києві, визнав необхідність організації окремого ідейно-організаційного центру української кооперації. Так 7 червня 1920 р. було створено Всеукраїнську спілку споживчої кооперації (Вукопспілку), членами якої стали всі губернські спілки України. Головою правління був обраний Іван Саммер.

V стенд. За часів нової економічної політики відбулися великі організаційні зміни, кількість споживчих товариств скоротилася. Це пояснювалося труднощами пристосування до умов НЕПу.

У 1922 р. у Харкові відбувся ІІ з’їзд споживчої кооперації України. З’їзд відмітив, що, незважаючи на складні умови, Вукопспілка завоювала ім’я та авторитет. Їй було надано право проводити експортні та імпортні операції через власні представництва. 22 вересня 1922 р. було засновано об’єднання представництв Вукопспілки в Берліні, а в 1924 р. – у Лондоні.

Кооператори Київщини у 1922 р. підтримали заклик Вукопспілки про створення дитячих будинків для безпритульних дітей, також вели шефську роботу у військових частинах у Києві та на периферії.

У Контрактовому домі з 1918 до 1919 р. проводилися контрактові ярмарки. У січні 1923 р. вирішено відновити діяльність Контрактового ярмарку в Києві.

Кооперація одержала переваги при оподаткуванні, пільги при сплаті прибуткового податку; їй повернули все майно, що було націоналізоване в попередні роки. Все це сприяло розвитку споживчої кооперації, заохочувало населення до вступу в неї.

VIстенд. У 30-ті рр. гонінню та репресіям були піддані десятки тисяч організаторів кооперативного руху. Кооперація зображувалася як притулок «ворожих елементів», «ворогів народу». Багаторічне безжальне переслідування спеціалістів-кооператорів з дореволюційним досвідом врешті-решт призвело до майже цілковитого їх винищення.

1932-1933 рр. був смертельним вироком для кооперації. Її звинуватили у зриві хлібозаготівель, зменшення товарності селянських господарств тощо. Під цим приводом протягом 1933 р. тільки з апарату споживчої кооперації «вичистили» понад 6 тис. осіб.

Але, незважаючи на репресії, в 30-ті рр. ХХ ст. кооператори Київщини опікувалися дитячими будинками, а пізніше взяли на повне утримання 9 дитячих будинків. Вели шефську роботу у військових частинах, на власні кошти утримували 1000 червоноармійців.

Важливою стала діяльність кооперації щодо створення запасів хліба під час голодомору в Україні.

У 30-ті рр. споживча кооперація була повністю одержавлена і стала цілковито залежною від директив Комуністичної партії та державної влади.

Вітрина 3.Тут ми бачимо світлини 1923 р. Вирізки статей 1936 р. Примірний статут СІЛЬПО 1944 р., членські квитки, посвідчення до медалей працівників споживчої кооперації учасників Другої світової війни. У нашому навчальному закладі працювали: Гайсинський – директор училища, Тітов – викладач військової підготовки, Райзберг – викладач технікуму.

VII стенд. Війна між Німеччиною і Радянським Союзом кардинально змінила долю споживчої кооперації України. Встановлювався «новий порядок»: репресії, грабунки, спекуляції. Нову адміністрацію не турбувало постачання товарів і продуктів місцевому населенню. Люди самі почали відновлювати споживчі товариства в селах та містах.

Поступово запрацювали спілки всіх рівнів, а 6 жовтня 1941 р. поновила свою діяльність Вукопспілка. Головою правління став Перевертун. Голові правління та всім його членам випала нелегка доля. Крім господарської роботи, їм доводилось співпрацювати з партизанами. 1943 р. гестапівцями за з’язок з партизанами були розстріляні голова правління Перевертун, його дружина і донька, а також член правління Бондаренко. Ці факти свідчать, що кооперативний рух України стояв на позиціях національних інтересів і дбав про долю свого народу.

У Києві в 1942 р. організовано центральні кооперативні курси з термінами навчання 1, 3, 6 місяців. Курси перебували на утриманні Вукопспілки.

Стосунки між населенням і споживчими товариствами у важкі роки воєнного лихоліття були сталими і тісними. Війна завдала великих збитків кооперації Київщини. Але з перших днів визволення Київської області вона відновила свою діяльність.

У повоєнні роки споживча кооперація створювала підприємства, відкривала заводи, комбінати. Розгорталася комісійна торгівля, успішно розвивалось громадське харчування. Київська облспоживспілка організувала харчування не тільки школярів, але й учнів шкіл механізації сільського господарства.

Протягом 1954-1957 рр. споживча кооперація спрямувала значні кошти на укріплення матеріально-технічної бази підприємств торгівлі. За цей період збудовано 285 магазинів, 36 підприємств громадського харчування, районні універмаги в Борисполі та Бородянці, ресторани в Богуславі та Поліському, магазини в селах. У Димері, Бишеві та Розважеві збудовано потужні хлібопекарні.

VIII стенд. З початком 60-х рр. ХХ ст. споживча кооперація запровадила продаж у кредит таких промислових товарів, як меблі, радіоапаратура, транспортні засоби. Розвивалась заготівельна діяльність області.

На прикінці 60-х рр. розпочато будівництво ресторанів у Таращі, Сквирі, Кагарлику, Ставищі та інших районних центрах. Створено базу хлібозабезпечення. Введений в експлуатацію ковбасно-кулінарний цех в Ірпіні. Вдосконалено структуру управління Київської ОСС, здійснено перехід на галузевий принцип управління.

У 1983 р. головою правління облспоживспілки було обрана Володимира Петровича Пака. На той час споживча кооперація обслуговувала 72,2% населення Київської області.

ІХ стенд. Під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи кооператори Київщини забезпечували продовольством і товарами першої необхідності евакуйоване населення в межах всієї області. Для пересувних пунктів харчування працівники споживчої кооперації обладнали 330 похідних кухонь.

Посильний внесок у справу ліквідації наслідків аварії зробили студенти та викладачі Київського кооперативного технікуму.

Вітрина 4. Представлені статути діяльності споживчих товариств Київської області, почесні грамоти, свідоцтва, світлини працівників споживчої кооперації, споруди торговельних павільйонів, побудованих для евакуйованих з Чорнобильської зони.

Х стенд. Світлини уповноважених учасників з’їздів споживчої кооперації Радянського Союзу, України та Київщини.

Вітрина 5. Матеріали діяльності споживчої кооперації, постанови, закони, плани роботи.

ХІ стенд. Процес переходу від планово-адміністративної системи до ринкових відносин відбувався на фоні спаду виробництва та фінансово-економічної кризи. Загальні економічні труднощі в Україні негативно відбилися на становищі споживчої кооперації Київщини.

Після того як VII збори Ради Укоопспілки 16 скликання 23 квітня 1998 р. прийняли рішення про припинення членства Донецької та Київської спілок у її складі, кооператори цих областей почали шукати форму свого правового захисту, а також, перш за все, шляхи, які зможуть вивести кооперацію з катастрофічного погіршення її фінансового становища. Відбувся широкий обмін думками з керівниками і фахівцями кооперативних спілок різних областей України, наради з працівниками, економістами, науковцями.

У наслідок цього 27 серпня 1998 р. утворилася Української спілки споживчих товариств «Відродження», членами якої стали обласні спілки споживчих товариств Донецької та Київської областей.

Долаючи труднощі, споживча кооперація Київщини залишилася цілісним народно-господарським комплексом області.

ХІІ-ХІІІ стенди. Історія кооперативної освіти Київщини

Без просвітницької роботи не може бути життєздатною жодна із галузей діяльності суспільства. Щодо кооперації, то видатний гуманіст-мислитель Хом’як сказав: «Без освітньої діяльності немає справжньої кооперації, є лише «крамниця». Загалом про кооперативну освіту кооператори змушені були дбати самі. Просвітницька діяльність здійснювалася через курси, вищі комерційні курси, школи, технікуми, інститути.

Вітрина 7. Представлені світлини випускників курсів, комбінатів, технікуму; посвідчення, атестати, свідоцтва про освіту.

Київський кооперативний інститут бізнесу і права є правонаступником першого в Україні вищого навчального закладу споживчої кооперації – Українського Кооперативного Інституту ім. М.І. Туган-Барановського, відкритого ще в січні 1920 р. Тож інститут не є новачком в системі вищої освіти.

У лютому 1921 р. Український кооперативний інститут приєднано до Київського інституту народного господарства на правах окремого продовольчо-кооперативного факультету.

1922 р. Продовольчо-кооперативний факультет відокремлено від Київського інституту народного господарства і створено самостійний вуз – Київський Вищий Кооперативний технікум (ректор – академік Воблий Г.К., видатний економіст і статист).

Січень 1927 р. – Київський Вищий Кооперативний технікум перетворено на Київський Кооперативний Інститут ім. Власа Чубаря. У цьому приміщенні знаходився інститут.

Восени 1930 р. в результаті реорганізації Київського Кооперативного інституту ім. Власа Чубаря виділилося кілька вищих кооперативних навчальних закладів, науково-дослідних та просвітницьких установ, зокрема Київський педагогічно-кооперативний інститут.

Голод, репресії, «чистка» складу працівників, війна 1941-1945 рр. призупинили розвиток кооперативної освіти на теренах Київщини. Було ліквідовано Київський кооперативно-педагогічний інститут, інші заклади свідомо «поглиналися» державними освітніми установами.

1946 р. створено Республіканський навчальний комбінат, який готував висококваліфіковані кадри для споживчої кооперації України (директор Баскін Л.С.).

1956 р. створено Обласний навчальний комбінат з підготовки кооперативних кадрів (директор Правдін А.Й.).

1959 р. розпочав свою діяльність Республіканський заочний кооперативний техніку, який було створено на базі Республіканського навчального комбінату (директор Андрєєва Н.Т.).

1961 р. Республіканський заочний кооперативний технікум та Київське професійно-технічне училище Київської облспоживспілки об’єдналися і розпочали свою діяльність під єдиним дахом по вул. Патріса Лумумби, 21 (директор Андрєєва Н.Т.).

1964 р. організовано Київський кооперативний технікум (директор Шевкун В.І.) та Республіканський методичний комбінат в приміщені по вул. П. Лумумби, 21.

На базі технікуму у 1966 р. відкрито заочний факультет Львівського торгово-економічного інституту (декан Бурлаєнко А.Х.).

1967 р. Введено в дію пятиповерховий гуртожиток для студентів технікуму (пров. Жуковського, 10, нині – вул. Ломоносова, 18А).

1977 р. Київський кооперативний технікум розпочав навчальний рік в новому восьмиповерховому корпусі по вул. Ломоносова, 18 (в 1977-1999 рр. технікум очолював Тоцький В.М.). Київський кооперативний технікум визнано «опорним» в системі кооперативних навчальних закладів України. 1981 р. навчальний заклад зайняв І місце у Всесоюзному огляді-конкурсі кооперативних технікумів. 1982 р. Київський кооперативний технікум став переможцем Всесоюзного огляду з методичної роботи.

31 березня 1997 р. Київський кооперативний технікум було перейменовано на Київський кооперативний економіко-правовий технікум.

12 червня 1999 р. технікум здобув статус коледжу і нову назву «Київський кооперативний економічно-правовий коледж» (директор ЛенченкоФ.І.).

29 грудня 2009 р. Київський кооперативний економіко-правовий коледж реорганізовано в Київський кооперативний інститут бізнесу і права. Інститут отримав державну ліцензію на підготовку «бакалаврів» (ректор Гіджеліцький В.М., кандидат технічних наук, доцент). 22 жовтня 2010 р. Міністерство освіти і науки України включило Київський кооперативний інститут бізнесу і права до Державного реєстру вищих навчальних закладів України.

2015 р. – ККІБП отримав ліцензію на підготовку «магістрів».

2016 р. – отримав ІІІ рівень акредитації (ректор Камінська Т.Г.).

2017 р. – відкрито аспірантуру зі спеціальностей «Економіка», «Облік і оподаткування».

2020 р. – ректором обрано Охріменка І.В., доктора економічних наук, професора.

Завдяки фінансовій підтримці спілки споживчої кооперації Київщини матеріальна база освітнього закладу постійно удосконалюється, модернізується, поновлюється сучасним устаткуванням. Створено лабораторії мікробіології, фізико-хімічного та сенсорного аналізу, інструментальних методів дослідження, кабінети стандартизації, управління якістю, ресторанного і зарубіжного сервісу, комерційної діяльності, економіки й управління бізнес-процесам, діловодства.

У нас можна не тільки здобути ґрунтовні знання та опанувати обрану професію, а й цікаво й змістовно провести дозвілля. В розпорядженні студентів актова та лекційні зали, музей, спортивний комплекс з тренажерами, інформаційний цент з виходом до всесвітньої мережі Інтернет, електронна бібліотека, комфортабельний гуртожиток, студентське кафе, клуби та студії, наукові гуртки.

 

20210421 132202

Пошук по сайту

Оголошення

ЛІЦЕЙ

ЛІЦЕЙ

ОГОЛОШЕННЯ УВАГА! УВАГА! УВАГА! ЛІЦЕЙ на базі ККІБПу 2021 році відкриває свої двері для творчої , креативної учнівської молоді, яка бажає отримати високоякісну п...

ДО УВАГИ СТУДЕНТІВ !!! ЩОДО ЗМІНИ ПЛАТИ ЗА НАДАННЯ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ НА ...

ДО УВАГИ СТУДЕНТІВ !!! ЩОДО ЗМІНИ ПЛАТИ ЗА НАДАННЯ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ НА ...

Київський кооперативний інститут бізнесу і права проводить індексацію вартості навчання для студентів та аспірантів денної та заочної форми навчання, які навчаютьс...

Контакти

Тел: (044) 258-20-29
Тел: (044) 257-50-94
Тел: (044) 257-52-12
Тел: (044) 257-70-91

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


вул. Ломоносова, 18

м. Київ, 03022

Карта проїзду


Написати листа

Календар

Серпень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5

PB 2  3  4  5 987789