ЗАСІДАННЯ НАУКОВОГО СТУДЕНТСЬКОГО КЛУБУ “BALANCE” НА ТЕМУ “Поняття науки та наукової діяльності. Бухгалтерський облік як наука”

17 жовтня 2022 року відбулось онлайн-засідання Наукового студентського клубу “BALANCE” на тему “Виклад теми 2: «Поняття науки та наукової діяльності. Бухгалтерський облік як наука», на якому було розглянуто сутність знання як основи науки і наукової діяльності, визначення, характеристику науки та її видів, характеристику, суб'єктів та об’єкти науки як діяльності. Також лекторка Райковська І.Т. акцентувала увагу другій частині теми, а саме: особливостям становлення бухгалтерського обліку як науки, характеристиці облікових теорій, поняттю, видам та значенню наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку, сучасним тематикам бухгалтерських наукових досліджень.

К.е.н., доцент кафедри обліку і оподаткування Райковська Інна Тадеушівна окреслила, що мета науково-теоретичного дослідження бухгалтерського обліку як науки полягає в тому, щоб знайти загальне в ряді одиничних явищ, відкрити закони, за якими виникають, функціонують, розвиваються такого роду явища, тобто проникнути в їх глибинну сутність. Теорія може виступати як функція методу при створенні нової теорії тієї чи іншої науки. Якщо теорія пройшла надійну експериментальну перевірку, то вона ніколи не відкидається повністю, а зберігає своє значення у цій науці. Теорія подвійності відображення господарських процесів у системі економічних категорій, описана Лукою Пачолі понад п’ять століть тому, витримала випробування часом і зберігає своє значення у сучасній економічній науці.

В ході дискусії зі студентами зробили висновок, що бухгалтерський облік кількісно та якісно зріс, має свої категорії та методи дослідження, внаслідок чого існування його як самостійної науки є необхідністю. Адже галузь знань стає наукою лише тоді, коли ці знання набувають системності, виступають як моністичні.

На сьогодні бухгалтерський облік безсумнівно є наукою, про що свідчить розробка його методологічних основ, визначення предмету й об’єктів дослідження, встановлення мети вивчення цих об’єктів, систематизація знання про ці об’єкти, наукове обґрунтування категорій та їх класифікація.